Як тільки вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике всенародне свято – День Перемоги!
Повернутися

Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике всенародне свято – День Перемоги!

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Вже декілька років поспіль, саме 9 травня, традиційно відвідує ветеранів Великої Вітчизняної війни народний депутат України Григорій Калетнік. Щорічно знаки синівської вдячності, підтримку та шану отримують від депутата наші славнозвісні ветерани. В Оратівському районі проживає 779 учасників війни, із них 13 учасників бойових дій, 27 інвалідів Великої Вітчизняної війни.

З щирими привітаннями, найкращими побажаннями, добрим настроєм та подарунками завітали помічники народного обранця до учасників бойових дій із сіл Скоморошки, Кам’яногірка, Чернявка, Новий Животів, Фронтівка та смт Оратів. Непомітно линув час у спілкуванні з цими чудовими людьми, адже в них говорили розум, досвід та мудрість. Спогади про війну, згадки про пережите та погляди на майбутнє линули у щирих розповідях від ветеранів. Хвилює їх ситуація, яка склалася сьогодні в Україні. А відтак, передають слова вдячності та вітань Григорію Миколайовичу, бажають аби він і надалі відстоював ті питання, які так важливі для села, дбав про простих людей.

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Проте,цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Ми все повинні зробити, аби в їх очах не було тривоги та скупих батьківських сліз, аби був мир і спокій, який вони відстоювали, за який віддали своє життя, аби не було війни. Нехай панує мир!