Морозним зимовим днем, 1 лютого 2014 року святкувала свій поважний 90-літній ювілей жителька села Очитків Оратівського району Лищук Ксенія Савівна.

Нелегким було її життя, як і в більшості її однолітків. Велика Вітчизняна війна перекреслила життя багатьох рідних та близьких для ювілярки людей. Хоча, напевне, як і кожної молодої людина, була мрія прожити без горя і біди, та не судилося. Все своє трудове життя пропрацювала Ксенія Савівна в місцевому колгоспі в рільничій бригаді.

Коли ювілярці було п’ятдесят стати за дружину покликав односельчанин Сергій Іванович Паламарчук. Так би мовити, сватати та забирати до своєї господи, Ксенію Савівну прийшли донька та зять Сергія Івановича, до душі стала їм ця жінка та щиро поважали вибір батька - тестя. З чоловіком прожила в мирі та злагоді 25 років, збудували власну хату, вели господарство, допомагали чим могли дітям. Саме в ті роки відчула себе щасливою,бо дуже добрим для дружини Ксенії став чоловік, а вона у відповідь гарною господинею, турботлива, любляча. Чотирнадцять років тому Сергій Іванович помер. Звикнути до самотності було важко. Але не залишилася Ксенія Савівна самотньою, бо діти, онуки і правнуки огорнули рідну людину увагою і турботою. Піклуються про стареньку Марія Сергіївна та Іван Архипович Щербанюки, як рідні діти. Затишна охайно прибрана оселя, смачні страви і щоденний життєвий девіз: «Так і повинно бути!»

Не залишилася без уваги у день свого поважного ювілею і з боку народного депутата України Григорія Калетніка: привітання жінці-трудівниці, квіти і подарунки, за які оці прості люди так щиро та тепло дякують.