Коваль Іван Федорович народився 16 січня 1924 року в с. Улянівка, Іллінецького району. В рідному селі закінчив семирічну школу, після школи працював різноробочим у колгоспі, згодом трактористом.
До лав Радянської Армії був призваний у 1944 році та відразу - на передову. Розпочав службу в 183-й дивізії кулеметником. Все пам'ятає ветеран і донині, таке не забувається: "183-я дивізія вела наступ в напрямку Вінниці. Фашисти тримали оборону біля залізниці. Радянські солдати неодноразово підіймались в атаку, але падали, підкошені німецькими кулеметами. Бійці змушені були повертатись в окопи, залиті болотяним місивом, при морозі до мінус три. Командир наказав знищити ворожі кулемети і завдання було виконано. Вогняна буря стихла, настала дивовижна тиша. Радянські війська піднялися в атаку, фашисти відступили. Наступ в районі Турбова тривав довго. Важко було солдатам, вони не спали по декілька діб поспіль, харчувались раз в день. Під час наступу Іван Федорович був поранений та був направлений на лікування у Вінницький госпіталь, ну а потім – на передову.
Пів Європи пройшов визволитель, визволяв Прагу, Берлін та інші міста. 30 квітня 1945 року отримав звістку про смерть рідного брата, а 2 травня оголосили капітуляцію фашистської Німеччини.
Має обширну географію служби: 227 стрілецький полк - стрілок (січень - березень 1944р.), 65 медсанбат - санітар (вересень 1944 - листопад 1945), 30 окремий інженерний батальйон – сапер, демобілізувався 2 листопада 1946 року.
Нагороджений сімнадцятьма державними нагородами за ратні подвиги на фронтах війни.
Має бойові відзнаки та нагороди: подяка від Й. Сталіна за взяття Східного Берліну (2 травня 1945 року), медаль "Ветеран труда", медаль "За боевые заслуги", орден "Отечественной войны» І степени, орден "Мужність", медаль Жукова", медаль «За победу над Германией», медаль "За взятие Берлина", медаль "За освобождение Праги", медаль "50 лет Победы в Великой Отечественной Войне", медаль "Захиснику Вітчизни", медаль "30 лет Победы", медаль "60 лет Вооруженных сил СССР", медаль "50 лет Вооруженных сил СССР", медаль "40 лет Победы", медаль "70 лет Вооруженных сил СССР", медаль "20 лет Победы", медаль "50 років визволення України".
У мирний післявоєнний час працював різноробочим та трактористом в колгоспі села Скитка, Липовецького району. Потім перейшов на посаду вчителя трудового навчання Скитківської семирічки.
Має природний талант грати музичних інструментах: мандоліні, балалайці, скрипці, гітарі, домбрі, баяні; знає багато пісень, має прекрасний голос (ветеран і зараз прекрасно співає).
З педагогічної ниви пішов на пенсію у 1981 році. Ця великої душі людина все своє життя працювала, орала, сіяла, навчала. Іван Федорович - прекрасний "майстер на всі руки", допомагав односельчанам зводити будинки "від фундаменту до даху", виготовляв вироби з дерева чому і навчав своїх вихованців.
На даний час проживає з дочкою Любою та її чоловіком, має сина Валентина, внуків, правнуків. Найбільше радіє, коли вся велика, дружна родина збирається разом. Ось і в день народження привітати батька, дідуся, колегу, односельця та почесного жителя громади зібралась уся родина.
Шанованими гостями у цій родині були і помічники народного депутата України Григорія Калетніка. Від імені парламентаря іменнику висловлено слова вдячності за шлях, яким пройшов іменинник та щирі побажання міцного здоров’я і родинного затишку.
Українськими колядками, піснями, словами поваги іменника вітали вчительський колектив, односельці, ветеранські організації.
90 - літній ветеран війни і праці Іван Федорович Коваль щиро дякував усім присутнім за увагу та запрошував усіх гостей на свій наступній день народження.