Коли людина проживає свій вік, кожного року, в день її народження, доля дарує найкращий подарунок – завтрашній день, і так щоразу.

Поважна сотня постукала й у двері жительки села Кантелина Іллінецького району Анастасії Сергіївни Микитюк, а разом із нею – і новий день, нові приємні переживання. Пригадалося все, що прожила, пережила, усі радості та болі. Пригадалося життя, в якому переплелося все. Але, нажаль, болю та сліз було набагато більше. Лише тиждень молода Настя тішилася своїм заміжжям. Через декілька днів після весілля пішов коханий на фронт. Пішов і не повернувся… Пов’язала чорну хустку молода вдова і не впустила в своє серце жодного із чоловіків… Вірність своєму коханому пронесла через все життя.

Проходили дні у важкій праці. Так і життя минало. На старість ще одне лихо довелося пережити жінці – згоріла хата. І прихистком для Анастасії Сергіївни стала домівка сусідів, саме в їх сім’ї  живе жінка ось уже двадцять років.

І своє сторіччя жінка зустрічала в будинку і з людьми, які стали для неї рідними. Не оминув своєю увагою цю господу і народний депутат України Калетнік Григорій Миколайович, який передав ювілярці теплі слова вітань та подарунки, побажавши іменинниці ще не один рік ділитися своєю мудрістю, своїм досвідом з односельцями та людьми, які готові прислухатися до жінки, в якої перед очима пройшла ціла епоха. І частинкою цієї епохи стала проста селянка.

Дуже хочу вірити, що Анастасія Сергіївна відчуває, що не даремно Господь подарував їй стільки болю, стільки людської волі і сили.