90-ту зиму принесли снігові віхоли на своїх крилах жительці села Кам’яногірки Іллінецького району Жмерин Катерині Іллівні. Незчулася, незогледілася звідки взялися ці роки, бо ніколи не мала часу на роздуми: жила, працювала, ростила дітей, бавила внуків та правнуків. Стільки роботи переробила за свій вік, що й страшно згадати. 52 роки трудового стажу – це ж ціле життя. Працювала на Кам’яногірському цукровому заводі, в Іллінецькому АТП, на пекарні, на фермі. А ще разом з чоловіком поставила на ноги трьох дітей, поралася на городі, бо як же без нього у селі, наводила лад у власній оселі.

За сумлінну працю Катерина Іллівна нагороджена медаллю «Ветеран праці». Проте, навіть вийшовши на заслужений відпочинок, не заспокоїлась ця велика працелюбка, ще й досі скільки дозволяють сили допомагає дочці, яка опікується старенькою мамою, по господарству та вдома.

З великою повагою привітав славну подолянку, добру матусю, бабусю, прабабусю, невтомну трудівницю народний депутат України Григорій Калетнік. Передав через своїх помічників подарунок та щирі побажання міцного здоров’я, добра, родинної злагоди та затишку, уваги і турботи від найближчих, найдорожчих людей.

Долучився до цих вітань і аматорський колектив «Вербиченька» Кам’яногірського сільського клубу-бібліотеки. Заспівали пісню про маму, забриніли сльози на очах у старенької, бо не дуже жалувала її доля. Молодою дівчиною у 1942 році була вивезена на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі від свого господаря була відправлена працювати на фабрику, на якій пропрацювала до звільнення в 1945 році. Ще дві непоправні втрати пережила Катерина Іллівна, адже двох її дітей, на жаль, немає вже в живих. Тож вічний смуток у очах бабусі можуть розрадити лише внуки та правнуки.