На початку зими три жительки села Новофастів — Катерина Пилипівна Харківська , Марія Петрівна Ковальчук та Ганна Макарівна Миронюк зустріли дев’яностотриріччя.

Нелегка доля випала на життєвому шляху Катерини Пилипівни - ще зовсім молодою стала солдатською вдовою та залишилась із немовлям на руках. Був і холод, і голод, проте вистояла перед усіма випробуваннями.

Працювала жінка в сільському колгоспі на буряківничій ланці та самотужки ставила сина на ноги. На жаль, уже 2 роки немає поруч сина. Але справді надійною опорою залишаються для ювілярки четверо онуків, вісім правнуків та праправнук. Нині стареньку доглядає невістка, але і сама Катерина Пилипівна не залишається осторонь господарських справ. До бабусі частенько навідуються односельчани та рідні, яких вона завжди радо зустрічає.

Марію Петрівну Ковальчук також спіткала низка випробувань та перешкод. Ще у далекі 40-ві була змушена втекти із поїзда, який прямував до Германії, аби не слугувати німцям. Так, із Польщі вона 2 місяці добиралась додому.

Весь вік пропрацювала бухгалтером у сільському колгоспі, звідти і пішла на заслужений відпочинок. За своє життя виростила 3 дітей, має 6 онуків і правнуків. Сьогодні проживає з сином та невісткою, які турботливо ставляться та піклуються про неї .

Миронюк Ганна Макарівна найстарша жителька села Новофастів. Під час голодомору загинула вся її родина. Все своє життя працювала у сільському колгоспі на буряківничій ланці. Чоловік помер 12 років назад. Виростила 4 дітей, має 7 онуків і 7 правнуків. На даний час проживає з найменшим сином Сергієм.

Низький уклін, подяку за багаторічну працю, привітання та подарунки від народного депутата України Григорія Калетніка передали ювілярам його помічники. Вони побажали довгожителям міцного здоров’я, радості, ясних і спокійних днів.