
Ще зовсім юною в далекому 1964 році прийшла вона працювати після закінчення Чернівецького педагогічного університету в Жорнищенську школу вчителем російської мови і літератури. Молода, красива, струнка дівчина з довгою золотою косою стала для сільських дітей і вчителем, і другом.
Протягом багатьох років Антоніна Іванівна працювала заступником директора школи з навчально-виховної роботи. Була вимогливою, насамперед, до себе, а потім вчителів, батьків, учнів. А ще доброю і справедливою.
За сумлінну працю, високий професіоналізм завжди користувалась авторитетом серед своїх колег. Обиралась членом ради обласної профспілки працівників освіти. Була делегатом з’їзду профспілок України.
58 років свого життя віддала Антоніна Іванівна праці на педагогічній ниві. Виховала та навчила не одне покоління сільчан, багато її учнів завдячують вчительці своїми успіхами у житті та щиро радіють зустрічі з дорогою людиною. А коли вийшла на пенсію, то не змогла залишатись осторонь суспільного життя, очолила сільську ветеранську організацію. І зуміла організувати роботу так, що стала однією з кращих головою первинної ветеранської організації в районі. У минулому році її портрет було занесено на районну Дошку пошани.
Та найбільший успіх, турбота та гордість Антоніни Іванівни її діти. Разом з чоловіком Петром Федотовичем вони виростили двох синів, якими можуть по праву пишатись. Старший Олександр – полковник, професор, хірург, доктор медичних наук військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі, молодший Павло – підполковник, військовий лікар. Рідною мамою стала Антоніна Іванівна і для двох невісток. Радують серце бабусі та дідуся троє онуків. Їм вони віддають всю свою ніжність і любов.
Нинішня осінь для Антоніни Іванівни ювілейна. У День народження линули вітання ювілярці з різних куточків України та близького зарубіжжя. Не міг не привітати зі святом цю незвичайну жінку і народний депутат України Григорій Калетнік. Передав подарунок та щирі побажання: міцного здоров’я, довгих років життя, щоб життєва дорога освячувалася любов’ю рідних, повагою і шаною тих, хто поряд, і щоб доля зігрівала безмежним щастям, душевною рівновагою та теплом.
Ювілярка подякувала народному депутату за те, що не забуває людей похилого віку, ветеранів, а також побажала здоров’я, успіхів у всіх його починаннях та державних справах.