Найдорожче, що є на світі - це батьки. Шануймо їх, як це робить депутат 18 - го округу Григорій Калетнік
Повернутися
7 листопада 2013 року в оселю учасника бойових дій, інваліда війни І групи Присяжнюка Петра Прокоповича завітали помічники народного депутата України Григорія Калетніка, сільський голова Микола Слободянюк, заступник голови районної організації ветеранів війни і праці Валентина Левкович та ветерани села, щоб привітати із приємною подією у житті родини 64-ю річницею подружнього життя та днем народження дружини Галини Андріївни, а також із 70-ю річницею звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників.

Найстарше подружжя села вже відзначило своє діамантове весілля - 60 років. В злагоді і любові народили і виховали троє дітей. Дали їм освіту та передали свої найкращі риси - працьовитість і людяність.

Свої розповіді про життєвий непростий шлях та про повоєнні роки Петро Прокопович розповідав спокійно, про те на щоці у нього, наче роса бриніла сльоза, а його бойові відзнаки свідчили про неоціненні подвиги.

Галина Андріївна має більше 40 років трудового стажу, дуже скромна, доброзичлива мама, бабуся і вже прабабуся. Вона пишається своїми онуками, а їх у неї немало - 12, а правнуків - 10.

Родину Присяжнюків шанують у селі, їх поважають за привітність, щирість і поважний вік. 

У день цієї події Григорій Миколайович передав подружжю подарунок та щирі побажання - міцного здоров’я, довгих років життя і в подальшому уваги рідних.

Ветерани самі написали пісню і подарували Петру Прокоповичу і Галині Андріївні її у власному виконанні.

 


Ішли роки і час все біг,

Вже стільки років на поріг.

Роки, роки, де ви взялись

Наче рікою пролились…

 

Онук бабуся нажива,

Чомусь сивіє голова.

А діти вже давно батьки,

Ой не біжіть мої роки…

 

Налий синок бокал вина

За батька вип’ємо до дна.

Разом жили усі роки

Людьми шановані батьки…