Найстарше подружжя села вже відзначило своє діамантове весілля - 60 років. В злагоді і любові народили і виховали троє дітей. Дали їм освіту та передали свої найкращі риси - працьовитість і людяність.
Свої розповіді про життєвий непростий шлях та про повоєнні роки Петро Прокопович розповідав спокійно, про те на щоці у нього, наче роса бриніла сльоза, а його бойові відзнаки свідчили про неоціненні подвиги.
Галина Андріївна має більше 40 років трудового стажу, дуже скромна, доброзичлива мама, бабуся і вже прабабуся. Вона пишається своїми онуками, а їх у неї немало - 12, а правнуків - 10.
Родину Присяжнюків шанують у селі, їх поважають за привітність, щирість і поважний вік.
У день цієї події Григорій Миколайович передав подружжю подарунок та щирі побажання - міцного здоров’я, довгих років життя і в подальшому уваги рідних.
Ветерани самі написали пісню і подарували Петру Прокоповичу і Галині Андріївні її у власному виконанні.
Ішли роки і час все біг,
Вже стільки років на поріг.
Роки, роки, де ви взялись
Наче рікою пролились…
Онук бабуся нажива,
Чомусь сивіє голова.
А діти вже давно батьки,
Ой не біжіть мої роки…
Налий синок бокал вина
За батька вип’ємо до дна.
Разом жили усі роки
Людьми шановані батьки…