Законопроект Григорія Калетніка дасть можливість селянам підвищити закупівельні ціни на молоко.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні телерадіослухачі! Мені хотілося б сьогодні загострити увагу всіх нас на досить серйозній і кричущій проблемі, а також загострити увагу Міністерства аграрної політики і продовольства і Кабінету Міністрів щодо ціни молока. Хто побував з нас в селах будь-якої області, знає, наскільки гостро сьогодні стоїть це питання, особливо молоко, яке виробляється в домогосподарствах населення.
Молочне скотарство - традиційно важлива, невід'ємна галузь сільськогосподарського виробництва, ступінь розвитку якої є однією із ознак прогресу в розвитку сільського господарства в цілому. Проте ситуація, яка складається, відверто кажучи, не вселяє оптимізму. Поголів'я великої рогатої худоби скорочується зі швидкістю 297 голів щодоби. І вже скоро можна буде говорити про "червону книгу" для корів. Поголів'я корів з 1990 року скоротилося із 25 мільйонів голів, станом на 2011 рік – 2 мільйона 600 тисяч, або в 10 разів.
Господарство населення залишається головним виробником молока в Україні. Так, в 2011 вироблено 8,8 мільйона тонн молока в домогосподарствах із 11 мільйонів загалом по Україні, або це складає 80 відсотків від цього виробництва. Саме завдячуючи праці селян, щонайменше протягом останніх 15 років задовольнялася потреба внутрішнього ринку в молоці та в молочних продуктах.
Чи не найгострішим питанням на сьогоднішній день є формування ціни. Ціни закупівлі молочної сировини в сільськогосподарських підприємств складають в середньому по Україні 3 тисячі гривень, по домогосподарствах населення - 2 тисячі, тобто на гривню кожен літр оцінюється дешевше.
Якщо порахувати, що 40 відсотків собівартості – це корми, а 1,2 кормових одиниць і на літр молока коштують 2,64 гривні, то тільки на корма витрачається в збиток собі більше на півгривні кожен літр молока. А в деяких областях ця вартість становить взагалі 1,80 – закупівельна ціна.
Тому на сьогоднішній день ми маємо ситуацію в молочній галузі, яку необхідно терміново вирішувати. І я не пропоную на це виділяти якісь додаткові кошти. Дотації якраз нічого і ніяк позитивно не спрацювали за всі роки. Ми щорічно маємо стабільну тенденцію вирізання корів у кількості від 100 до 120 тисяч голів щорічно. Я переконаний, що проблема може бути вирішена. Варто навести лад із роботою по заготівлі молока, де безпідставно зменшується ціна і оцінюється молоко, прийняте від населення, як фальсифіковане, як несортове. І саме тут занижується ця ціна. Як, скажіть тоді, будь ласка, не міняються ціни в торговельній мережі, в супермаркетах, якщо половина молока, яке продається населенням на молокозаводи, з нього виробляються абсолютно високої якості молокопродукти і молоко-кефіри? Тому явно, що це є просто сфальсифікована зміна цін, і на цьому наживаються ті, хто це робить.
Необхідно також звернути увагу і на збільшення фактів імпорту молочної продукції на внутрішній ринок України. Я думаю, що саме ці питання мають бути вирішені нами, і в тому числі за рахунок прийняття змін до Державного бюджету. Дякую за увагу.
Молочне скотарство - традиційно важлива, невід'ємна галузь сільськогосподарського виробництва, ступінь розвитку якої є однією із ознак прогресу в розвитку сільського господарства в цілому. Проте ситуація, яка складається, відверто кажучи, не вселяє оптимізму. Поголів'я великої рогатої худоби скорочується зі швидкістю 297 голів щодоби. І вже скоро можна буде говорити про "червону книгу" для корів. Поголів'я корів з 1990 року скоротилося із 25 мільйонів голів, станом на 2011 рік – 2 мільйона 600 тисяч, або в 10 разів.
Господарство населення залишається головним виробником молока в Україні. Так, в 2011 вироблено 8,8 мільйона тонн молока в домогосподарствах із 11 мільйонів загалом по Україні, або це складає 80 відсотків від цього виробництва. Саме завдячуючи праці селян, щонайменше протягом останніх 15 років задовольнялася потреба внутрішнього ринку в молоці та в молочних продуктах.
Чи не найгострішим питанням на сьогоднішній день є формування ціни. Ціни закупівлі молочної сировини в сільськогосподарських підприємств складають в середньому по Україні 3 тисячі гривень, по домогосподарствах населення - 2 тисячі, тобто на гривню кожен літр оцінюється дешевше.
Якщо порахувати, що 40 відсотків собівартості – це корми, а 1,2 кормових одиниць і на літр молока коштують 2,64 гривні, то тільки на корма витрачається в збиток собі більше на півгривні кожен літр молока. А в деяких областях ця вартість становить взагалі 1,80 – закупівельна ціна.
Тому на сьогоднішній день ми маємо ситуацію в молочній галузі, яку необхідно терміново вирішувати. І я не пропоную на це виділяти якісь додаткові кошти. Дотації якраз нічого і ніяк позитивно не спрацювали за всі роки. Ми щорічно маємо стабільну тенденцію вирізання корів у кількості від 100 до 120 тисяч голів щорічно. Я переконаний, що проблема може бути вирішена. Варто навести лад із роботою по заготівлі молока, де безпідставно зменшується ціна і оцінюється молоко, прийняте від населення, як фальсифіковане, як несортове. І саме тут занижується ця ціна. Як, скажіть тоді, будь ласка, не міняються ціни в торговельній мережі, в супермаркетах, якщо половина молока, яке продається населенням на молокозаводи, з нього виробляються абсолютно високої якості молокопродукти і молоко-кефіри? Тому явно, що це є просто сфальсифікована зміна цін, і на цьому наживаються ті, хто це робить.
Необхідно також звернути увагу і на збільшення фактів імпорту молочної продукції на внутрішній ринок України. Я думаю, що саме ці питання мають бути вирішені нами, і в тому числі за рахунок прийняття змін до Державного бюджету. Дякую за увагу.