На жаль, за станом здоров’я Микола Олександрович не зміг приїхати на районне свято, але залишити його поза увагою народний депута України Григорій Калетнік не міг, тому відрядив своїх помічників привітати шановану в районі родину.
Приємно вражений турботою народного депутата, Микола Олександрович розповів про свою славну життєву історію: як із дружиною Марією Василівною, учителькою української мови і літератури, нині теж ветераном праці, виховали троє дітей і мають надійну опору, як 31 рік працював директором школи у селах району Попівці, Лозуватій, Трощі і сьогодні із цих куточків надходять листи від ровесників та учнів, які із вдячністю відзиваються про їхню родину. Теплими словами іменинник відзивався про дружину Марію Василівну, яка пліч о пліч однією стежиною йде поруч зі своїм чоловіком, про наймолодшу доньку Катерину, яка унаслідувала професію своїх батьків та про працьовитих синів – близнюків, вони найбільша гордість батьків.
Розповів Микола Олександрович і про те, як у період з 21 серпня 1968 року по грудень 1968 року виконував свій інтернаціональний обов’язок у Чехословакії.
На ряду із фотографіями у альбомі родини багато відзнак за сумлінну працю.
Є у альбомі і найдорожча для Миколи Олександровича фотографія – педагогічного колективу Трощанської школи із Григорієм Миколайовичем під час відкриття місцевої школи.
Кажуть, що люди, які народжуються у великі релігійні свята – Стрітення, зокрема, як Микола Олександрович - люди від Бога, та і з його слів зрозуміло він задоволений, як у нього склалося життя.